Володимир Мицик: здобутки спортивної Донеччини є свідченням мирного спокійного життя в регіоні

Ювілейний для Донецької області 2017 рік виявився знаменним реалізацією цілою низкою інфраструктурних проектів у різних галузях під гаслом «Оновлюємо Донеччину разом». Не минули стороною вони і фізичну культуру та спорт, де найамбітнішим завданням стало повсюдне будівництво майданчиків зі штучним покриттям та тренажерним обладнанням. Про здобутки в напрямках розвитку масового спорту, спорту вищих досягнень, а також найближчі плани розповів керівник спортивної галузі регіону Володимир Мицик (у 2017 році – начальник управління з питань фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації, з 10 січня 2018 року – директор департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації).

- Минулий рік став точкою відліку в реалізації Регіональної цільової програми розвитку фізичної культури і спорту в Донецькій області на період 2017-2021, і одними з основних у ній виявилися заходи щодо розвитку масового спорту.

- Коли планувались бюджетні кошти на 2017 рік, управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації подавало свої пропозиції щодо «точок росту», і я, як керівник цієї структури, озвучив два напрямки щодо будівництва майданчиків – тренажери і футбольні поля. Керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Іванович Жебрівський визначив кількісні показники для цього проекту, що реалізовувався з нагоди святкування 85-річчя Донецької області в містах, районах та об’єднаних територіальних громадах: 200 майданчиків з тренажерним обладнанням та 85 ігрових майданчиків зі штучним покриттям. На це в обласному бюджеті заклали близько 100 млн. грн. – зазначу, такі великі кошти за роки Незалежності України виділені вперше.

Завдання, яке поставив голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Іванович Жебрівський, полягає в тому, щоб більшість населення могла вільно займатись фізичною культурою, оздоровчою гімнастикою і таке інше. Перший крок до формування здорової нації – це тренажерні майданчики, які дуже затребувані. Буваючи в різних населених пунктах Донеччини, я особисто в цьому переконався: у будь-який час на тренажерах постійно залюбки проводять заняття діти, дорослі, люди похилого віку. І ця можливість покращення власного фізичного стану не потребує часу на переїзд до спорткомплексу, коштів на оплату тренувань, спеціального одягу. Цього року впроваджуватимемо системний підхід до занять на цих майданчиках – комплексну роботу щодо залучення людей різних вікових категорій, уже починаючи з весни, має проводити Донецький обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».

 

 

- Як проходила реалізація проекту щодо будівництва спортмайданчиків до 85-річчя Донецької області на місцях?

- Окрім фінансового, цей процес мав і чимале організаційне навантаження. Більшість керівників міських рад, райдержадміністрацій, військово-цивільних адміністрації підійшли до реалізації проекту дуже ретельно і відповідально. Щодо облаштування тренажерних майданчиків – і підрядник, який надавав обладнання, і на місцях, де забезпечували установку та благоустрій, відпрацювали дуже ефективно.

Якщо говорити про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям, то це значно складніша задача. Вона мала декілька складових: виділення землі на сесії місцевої влади, проведення тендерних процедур по проектно-кошторисній документації, потім – по будівництву основи для майданчика… Дехто це зробив значно швидше, декому довелось займатись цим майже півроку і останні два-три місяці «доганяти» погоду, щоб завершити роботи.

Першими, хто збудував заявлену кількість полів, були Покровський, Костянтинівський райони. Хочу відзначити дуже якісну роботу Мар’їнського району, де майданчики з нормальним благоустроєм і освітленням з’явилися вже на початку осені, – і це в містах Мар’їнка та Красногорівка, практично на лінії розмежування, де були й обстріли. Також, хоч і пізніше, збудували майданчики в Авдіївці, Торецьку, Ясинуватському районі, і усюди діти не приховували свого захоплення від нових місць для проведення дозвілля. Усього у вищеназваних адміністративно-територіальних одиницях по лінії зіткнення облаштували 7 футбольних полів і встановили 14 тренажерних комплектів (у складі кожного по 9 тренажерів на різні групи м’язів) – для людей поява таких майданчиків є свідченням мирного спокійного життя в регіоні.

На жаль, через порушення термінів будівництва можливість отримати майданчики втратили Лиман, Велика Новосілка. А на кінець 2017 року із 85-ти запланованих полів зі штучним покриттям два все ж таки виявилися не завершеними: у селі Петрівка Перша Олександрівського району та в Слов’янську. Щодо першого – там тільки 20 грудня закінчили підготовчі роботи з облаштування основи, і монтаж огорожі та покриття підрядник переніс на 2018 рік. Щодо другого – рішення з відтермінування прийняли через проведення будівельних робіт на опорній школі, де він розташований.

 

 

 

- У 2017-му затвердили ще один стратегічний документ – Програму розвитку масового футболу в Донецькій області на 2017-2020 роки. Які її ключові напрямки?

- Усього протягом 2017 року на Донеччині з’явилося 104 нових ігрових спортмайданчика зі штучним покриттям, серед яких 83 поля – з нагоди святкування 85-ї річниці області, інші – за рахунок субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток, за рахунок місцевих бюджетів, позабюджетних коштів (партнерство влади та бізнесу), а також за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Маючи таке потужне будівництво футбольної інфраструктури, я й ініціював прийняття Програми розвитку масового футболу в регіоні.

Управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації разом з федерацією футболу Донецької області, яку очолює Максим Вікторович Єфімов, розробили проект Програми. Після того, як колегія обласної державної адміністрації його розглянула, він був затверджений розпорядженням керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 14 липня 2017 року. Основна ідея Програми – залучення якомога більшої кількості дітей та підлітків до занять футболом шляхом об’єднання зусиль органів влади і громадських формувань.

Федерація футболу Донецької області провела навчання тренерів – переважно серед вчителів фізичної культури шкіл, при яких побудовані спортивні майданчики. І це логічно: тренер, він же вчитель фізкультури, як головний розпорядник цього майданчика буде зацікавлений у тому, щоб поле перебувало в доглянутому вигляді, і проводитиме там заняття. На кінець 2017 року відповідні сертифікати про навчання отримали 144 чоловіка. І в рамках пілотного проекту «Ліга шкільного футболу», який запустили в Краматорську, нові тренери вже залучили до занять більше 500 наймолодших учнів. На позачерговій конференції федерації футболу Донецької області 27 грудня повторно обраний голова цієї вже громадської спілки Максим Єфімов зазначив, що досвід Краматорська буде розповсюджено по території регіону.

Також Програмою передбачено надання футбольного інвентарю – м’ячі, фішки, манішки – для проведення тренерами фаховими занять. Більшість цього вже вручили під час урочистих відкриттів спортивних майданчиків, і робота щодо забезпечення дітей усім необхідним продовжиться надалі. У купі з проведенням та розповсюдженням різновікових змагань, усе вищезазначене і є основними напрямками Програми.

 

 

 

- Наскільки вже зараз можна говорити, що спорт у Донецькій області став масовим? Яку дасте оцінку?

- Наша мета – щоб кожна здорова людина, відповідно до медичних показників, мала можливість займатися будь-якою інтенсивною руховою активністю, чи то якийсь ігровий вид спорту, чи фітнес, чи єдиноборство. За останніми даними, до занять фізичною культурою і спортом в області залучено 296,2 тис. осіб, або 15,4 % від загальної кількості населення на підконтрольній Україні території Донецької області (при цьому середній відсоток по регіонах України – 13 %). Задовольнятися цими цифрами ми не можемо, особливо, якщо порівняти їх з показником у розвинених країнах Європи – таких як Фінляндія, Норвегія (більше 80 %). Сподіваємось, що позитивній динаміці сприятимуть спільна робота в цьому напрямку команди однодумців з числа спортивної громадськості Донецької області, а також створення належних умов.

Окрім масового будівництва тренажерних майданчиків і футбольних полів, на місцях слід відзначити заходи щодо оновлення низки інших спортивних об’єктів. Так, наприкінці 2017 року в Добропіллі відкрився оновлений Палац спорту, який прийняв змагання з боксу пам’яті Сергія Арутюнова. Завершені роботи з реконструкції басейну в Дружківці та будівництво басейну в Миколаївці, у Краматорську ведуться роботи щодо зведення льодової арени, починається будівництво плавального басейну. Також тривають будівництво нового та реконструкція існуючого басейнів у Селидовому, ремонтують басейн у Добропіллі.

 

- Який актуальний стан розвитку дитячо-юнацького спорту Донеччини?

- Сьогодні на підконтрольній українській владі частині Донецької області у наявності 55 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які, згідно даних на кінець 2017 року, охоплюють заняттями 24660 осіб (у 2016 році – 24512 учнів). Планово торік спортшколи провели інвентаризацію, роботу з отримання категорій. Так, вищу категорію присвоєно 8 ДЮСШ, першу категорію – 14 ДЮСШ, другу категорію – 24 ДЮСШ, без категорії залишаються 9 ДЮСШ.

Серед загальної кількості 26 спортшкіл знаходяться в підпорядкуванні структурних підрозділів з фізичної культури та спорту виконкомів міських рад та райдержадміністрацій, 17 – у департаментів, управлінь, відділів освіти і науки, по 4 ДЮСШ – у підпорядкуванні Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України та Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», ще 4 ДЮСШ – це школи профкомів підприємств та спортивних клубів (ДЮСШ з шахів ПАТ «Енергомашспецсталь», ДЮСШ хокейного клубу «Донбас», ДЮСШ шахти «Україна», КДЮСШ «Лідер» Маріупольського торгівельного порту).

При цьому ми ставимо завдання – спортивні школи, оперативне управління та координацію діяльності яких здійснюють управління, відділи освіти та науки, мають бути підпорядковані органам фізичної культури та спорту. Адже там, згідно рейтингів, більш ефективно використовують бюджетні кошти, краще працюють тренери, кращі результати показують спортсмени.

- Найбільшими змаганнями в 2017 році стали X Всесвітні ігри та ХХІІІ Дефлімпійські ігри. Як оціните виступи спортсменів Донецької області?

- На Всесвітніх іграх Донеччина була представлена всього трьома атлетами з двох видів спорту: кікбоксинг та пауерліфтинг. У пауерліфтингу виступали два велетня-чемпіона, рекордсмени світу, але так сталося, що з двох Олексіїв тільки Рокочий зміг вибороти медаль, і до того ж – золотого ґатунку. Це його велика заслуга, він – ветеран виду спорту, дуже фаховий спортсмен. Як він каже, «починав виступати на міжнародних змаганнях ще в минулому сторіччі», і тепер у його доробку з’явилася найвища нагорода, якої не вистачало. На жаль, Олексій Бичков з ряду причин не виступив результативно. Але в нього ще є час і сили – думаю, він буде зліший і розумніший, і візьме своє на наступних Всесвітніх іграх. А нашій кікбоксерці Наталії Мартюхіній, як молодій спортсменці, у Вроцлаві трохи не вистачило досвіду, також не дала змогу повністю розкритися колишня травма.

Що стосується Дефлімпійських ігор у Самсуні, то представництво Донецької області було там теж не таким потужним – усього лише 6 чоловік, але виступили вони дуже гідно. До скарбнички регіону та України дзюдоїсти Марина Погорелова, Євген Нехаєв, легкоатлетка Римма Філімошкіна, баскетболіст Олександр Кузнецов принесли 1 золоту, 1 срібну та 3 бронзові медалі.

 

- Якого спортсмена Донеччини можна назвати відкриттям 2017 року? Хто приємно здивував?

- Цієї характеристики цілком заслуговує майстер спорту України міжнародного класу з ушу Ганна Терещенко, яка здобула медалі на двох чемпіонатах світу, один з яких – у Китаї, батьківщині цього бойового мистецтва. Що стосується олімпійських видів спорту, приємні емоції викликали бронзова медаль чемпіонату Європи з боксу серед чоловіків до 22 років, яку отримав Ростислав Білостоцький, «срібло» чемпіонату Європи з триатлону від досвідченого Віктора Зємцева, нагороди наших важкоатлетів на юніорському чемпіонаті Європи. Також на найвищому рівні показали себе легкоатлетка Олена Радюк, представниця стрільби кульової Вікторія Сухорукова, тхеквондист Михайло Шелест, юні борці Тетяна Профатілова, Євгенія Сєдих, Геннадій Завертайло…

- Наскільки наші спортсмени і тренери забезпечені всім необхідним?

- Не буває так, що всі були б забезпечені на 100%. Адже наші спортсмени і тренери в більшості не мають свого житла, є переселенцями, також ми маємо проблеми щодо наявності спортивних споруд, які б відповідали вимогам у підготовці до міжнародних змагань. При цьому обласна державна адміністрація дуже ретельно відноситься до питання мотивації, заохочення атлетів регіону.

У 2017 році кількість стипендій з обласного бюджету дорівнювала 70-ти (для спортсменів з олімпійських видів спорту – 40, для представників неолімпійських видів спорту та видів спорту серед осіб з інвалідністю – по 15), а їх розмір складав 4 та 6 прожиткових мінімумів (приблизно 7 і 10 тисяч гривень). Усього за 2017 рік виплатили стипендії спортсменам на 5154,0 тис. грн. – це найбільша сума в державі серед регіонів. Крім того, Донецькою облдержадміністрацією започатковано виплату одноразових грошових винагород за успішні виступи на міжнародній арені. У 2017 році ці винагороди майже відразу після закінчення змагань отримали 54 спортсмени та 44 тренери на загальну суму 1813,6 тис. грн. (найбільше – володарі нагород Всесвітніх та Дефлімпійських ігор).

 

Крім того, і школою вищої спортивної майстерності, і Донецьким вищим училищем олімпійського резерву ім. С.Бубки, і управлінням з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації майже всі видатки, необхідні для підготовки та участі в змаганнях, були профінансовані. Щодо неолімпійських видів спорту, відсоток забезпеченості склав 80%. Також значно збільшено фінансування на підтримку спорту для осіб з інвалідністю. Звичайно, найбільшу оцінку з цього приводу мають дати самі тренери і тренери у своїх відгуках.

- У 2017 році на Донеччині змінилася на краще ситуація з розвитком ігрових видів спорту...

- Що стосується гандбольної команди, яка в поточному сезоні має назву «Донбас», то за участю голови відділення Національного олімпійського комітету України в Донецькій області Віктора Ремського для неї винайшли спонсора – ПАТ «Донбасенерго», що сьогодні дозволило нашим спортсменам на рівних конкурувати з лідерами гандболу України, вперше за останні роки зіграти в єврокубках. Фінансова підтримка дає можливість і команду ретельніше підготувати, і закрити ряд побутових та соціальних питань для гравців.

Стосовно баскетболу, збільшилось представництво регіону на всеукраїнському рівні. У Суперлізі команди поки що у нас немає, але у вищій лізі «Маріуполь» бере участь, б’ється за лідируючі позиції, у першій лізі виступають три колективи – з Краматорська, Дружківки та Маріуполя. Також регіон представлений і у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі.

Волейбольний клуб «Бахмут-ШВСМ» став срібним призером чемпіонату України (вища ліга) сезону 2016/2017. І в минулому році також завдяки сприянню голові Відділення НОК України в Донецькій області Віктора Ремського отримав спонсора – ТОВ «КНАУФ ГІПС ДОНБАС». Зазначу, що раніше і гандбол, і баскетбол, і волейбол підтримувались тільки з обласного бюджету, частково фінансування на себе брали міста.

 

Широке представництво в українських першостях має і футбольна Донеччина. У Прем’єр-лізі в сезоні 2017/2018 виступають три команди – чинний чемпіон «Шахтар» (Донецьк), «Маріуполь», який підвищився в класі завдяки перемозі в Першій лізі, та «Олімпік» (Донецьк), який восени 2017-го дебютував у єврокубках. У Першій лізі чемпіонату України грає краматорський «Авангард».

З 2017 року ефективно запрацювала Асоціація футзалу Донецької області, головою якої обраний заступник голови Донецької облдержадміністрації Владислав Олександрович Лаврик. Одне з перших досягнень нової команди – відновлення чемпіонату області з футзалу серед аматорів. При цьому на всеукраїнському рівні наш регіон представлений жіночою футзальною командою «Багіра» з Лиману. Сьогодні є проблема по залах для проведення як тренувань, так і змагань. Але з метою розповсюдження футзалу, як масового і дуже видовищного виду спорту, керівництво має наміри щодо створення необхідної інфраструктури по всій території області.

- Уже озвучені певні завдання на найближче майбутнє. Які ще очікування маєте від 2018 року?

- Рік є початком плідної кропіткої роботи щодо завоювання нашими спортсменами ліцензій на участь у Олімпійських іграх-2020. Зокрема, він буде важливим для боксу, тхеквондо. Від того, як представники Донеччини виступлять на чемпіонаті України, залежатиме продовження їх боротьби за омріяні «олімпійські путівки». І я сподіваюсь, що у наших спортсменів та тренерів вистачить сил і вміння, підкріплених всілякою підтримкою з нашого боку, щоб пройти цей «марафон» успішно.

Нагальним питанням є створення необхідних умов для підготовки атлетів вищої майстерності. Адже як би ми не мотивували грошовими винагородами спортсменів, що не матимуть місця для занять, вони будуть тренуватись у інших областях, а то й в інших країнах. Так, очікуємо, що в 2018 році в Бахмуті розпочнуться будівельні роботи зі створення сучасної бази для Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С.Бубки, також продовжиться реконструкція обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру.

При цьому головною мрією для всієї спортивної громадськості Донецької області є зведення регіональної бази олімпійської підготовки. Після розгляду декількох варіантів вірогідним місцем будівництва цього спортивного об’єкту обрано оздоровчий заклад «Лісова казка» у Святогірську. Наразі тривають громадські обговорення щодо його передачі з комунальної місцевої власності до обласної. Якщо депутати Слов’янської міської ради приймуть позитивне рішення на сесії, ми матимемо змогу розпочати розробку проектно-кошторисної документації. Сьогодні ведуться роботи лише з розробки концепції, але одне відоме вже точно: майбутня база матиме цілорічну можливість для проведення учбово-тренувальних занять спортсменів вищої майстерності і для оздоровлення учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл.