Олімпійські ігри-2024. Вікторія Ткачук не пройшла кваліфікацію на 400 м з бар’єрами, але ще виступить у втішних забігах

4 серпня на Іграх XXXIII Олімпіади в Парижі стартували легкоатлетичні змагання на дистанції 400 метрів з бар’єрами – п’ять кваліфікаційних забігів зібрали 40 спортсменок.

У складі збірної команди України представницею Донецької області в цій дисципліні є Вікторія Ткачук – атлетка Школи вищої спортивної майстерності Донеччини.

Вікторія в кваліфікації показала час 58 хвилин 10 секунд, що не дозволив їй автоматично вийти у півфінал, але дає право виступити у втішному раунді, що відбудеться 5 серпня (початок об 11:50 за Києвом). Перші дві спортсменки в кожному з трьох втішних забігів отримають додаткові перепустки до півфінальної стадії змагань.

Олімпійські ігри-2024 є для Вікторії Ткачук третіми в кар’єрі – дебютувала вона у Ріо-де-Жанейро в 2016 році, де дійшла до півфіналу, а вдруге випробувала себе на олімпійському рівні в Токіо, посівши у фіналі 6 місце з результатом 53,79 секунд (тодішнім особистим рекордом). Вікторія – майстер спорту України міжнародного класу, у 2022 році вона здобула «срібло» чемпіонату Європи.

Відзначимо, що більшу частину сезону 2024 року Ткачук вимушено пропустила через травму – так, вона не взяла участь у чемпіонаті Європи в Римі та чемпіонаті України у Львові. Їй вдалося повернутися до тренувальної роботи лише напередодні Ігор у Парижі.

«Я два місяці не могла повністю використовувати праву ногу. Нерв, не відбувалося скорочення м’язів – не можу це технічно пояснити. Зверталася до великої кількості лікарів та фізіотерапевтів, кожен намагався виконати свою справу якнайкраще. Не могла робити крок повністю, підставляла праву ногу, а вона у мене поштовхова, нею я контролюю, скільки кроків роблю, як відштовхуюся. Навіть при ходьбі було складно: не могла рівномірно ходити навіть. Не кажучи вже про бар’єри, штангу, силові навантаження якісь, - сказала Вікторія Ткачук у ексклюзивному коментарі для «Суспільне Спорт», офіційного транслятора Ігор XXXIII Олімпіади в Україні.

- Останні кілька місяців у мене були випробовування, і лише люди поруч мене витягували звідти. Не можу сказати, скільки разів відштовхувалася від дна, лише думки про те, як здатися. Але моя армія підтримки мене повертала. Я очікувала, що буде не найкращий результат, хвилювалася. І це, мабуть, найгірший результат, який я показала. Але я рада, що пробігла дистанцію без болю. Понад два місяці я прокидалася і тренувалася через біль. Це не виправдання, але я зробила все, що могла. І дякую людям, які мене підтримують, лише завдяки їм я зараз тут.

Втішний забіг? Це ще один шанс, щоб вийти на олімпійський стадіон. Мені написали багато повідомлень і друзі, і близькі, і в соціальних мережах багато іноземних спортсменів. Дехто знає ситуацію і вони кажуть, що для мене буде вже перемогою, якщо я вийду на стартову лінію та пробіжу дистанцію. Як ніколи, зараз я розумію, що участь на Олімпійських іграх – це також дуже важливо. Як кажуть, важлива не лише перемога, але й воля до перемоги. А тут ми проявляємо свою жагу до перемоги, перемоги над собою.

На змаганнях ми стартуємо всі з однієї лінії, але у підготовці кожен атлет починає з різними рівнями, обставинами, перешкодами. Наш шлях не менш важливий, ніж дистанція на стадіоні. Звісно, мені дійсно соромно за такі секунди. Розумію, що це далеко не мій результат, не мій рівень. Але я щаслива, що пробігла без болю свою дистанцію. І якби я вирішила цю ситуацію раніше, змогла б повернути свою фізичну форму на той рівень, щоб я була конкурентоздатною».

 

 

Світлини - Getty Images / Jewel Samad, Національний олімпійський комітет України та скріншоти трансляції «Суспільне спорт»