Посилання

 
Донецька обласна державна адміністрація
 
Міністерство молоді та спорту України
 
Національний олімпійський комітет України
 
 

 
Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю ім. С. Бубки
 
 
 
 


Перестало битися серце Станіслава Люгайла

Спортивну Україну приголомшила трагічна звістка – 11 квітня відійшов у вічність олімпійський чемпіон 1964 року з волейболу, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений працівник фізичної культури і спорту України Станіслав Антонович Люгайло.

Визнану славу, любов та глибоку повагу серед спортивних шанувальників Люгайлу принесли видатні досягнення і як спортсмена, і як тренера. Спортивна громадськість Донеччини пам’ятатиме Станіслава Антоновича як істинного патріота свої справи, чуйного та мудрого товариша. Його життєвий шлях завжди буде прикладом для людей, які знали його.

Управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації висловлює співчуття рідним та близьким Станіслава Люгайла.

Біографічна довідка

Станіслав Антонович Люгайло народився 1 січня 1938 р. у Сухумі.

Після закінчення середньої школи з 1957 по 1963 рр. проходив військову службу в НДР, з 1959 р. входив до складу збірних команд збройних сил, молодіжної збірної команди Радянського Союзу з волейболу.

Гравець атлетичної статури, який володів потужним точним ударом та високим стрибком. За вміння «зависати» в повітрі під час стрибка дістав прізвисько «Вертоліт». Станіслав Люгайло був дуже різнобічним спортсменом. До приходу у волейбол активно займався різними видами спорту (футбол, легка атлетика – 400 м, 800 м, стрибки у висоту, баскетбол), де показував пристойні результати. Наприклад, у стрибках у висоту мав результат, способом «ножиці», 1 м 85 см. Займатися волейболом почав доволі пізно – у 17 років, а вже у 26 років у складі збірної команди СРСР став чемпіоном Ігор ХVІІІ Олімпіади в м. Токіо (Японія).

З 1963 по 1969 рр. грав за команду «Радіотехнік» м. Риги, у складі якої здобув срібні медалі чемпіонатів СРСР 1965, 1966 рр., бронзові нагороди чемпіонатів СРСР 1968, 1969 рр.

У 1969 р. переїхав у м. Донецьк, до 1973 р. був гравцем чоловічої волейбольної команди «Динамо» (Донецьк); до 1976 р. – тренером цієї команди.

З 1976 р. призначений головним тренером жіночої волейбольної команди «Спартак» (Донецьк).

З 1991 по 1996 рр. працював за контрактом на Філіппінах (м. Маніла) з чоловічими і жіночими командами цієї країни. На Іграх Південно-Східної Азії очолювані ним колективи ставали чемпіонами і призерами змагань.

З 1996 р. працював головним тренером жіночої команди з волейболу «Медіка-ШВСМ» («ДонНУЕТ-ШВСМ») міста Донецьк, яка з І ліги дійшла до Суперліги чемпіонату України.

За роки роботи підготував більше 20 майстрів спорту. У 2002 р. його вихованка Алла Крутько в складі збірної команди України завоювала срібну медаль на чемпіонаті Європи серед юніорок.

22 січня 2013 р. Станіславу Антоновичу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України».

На честь олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту Станіслава Люгайла проводяться традиційні турніри серед ветеранів: з 1997 по 2013 рр. – у місті Донецьк, з 2015 р. – у місті Краматорськ.

 
11.04.2021

Новини

 

Рахунок на табло

 

Кращі спортсмени і тренери Донеччини в 2023 році

  

 

Управління в соціальних мережах