Перестало битися серце Олександра Білязе
Спортивну Україну приголомшила трагічна звістка – 12 серпня на 93-му році життя відійшов у вічність заслужений тренер з легкої атлетики, віцепрезидент «Спортивного клубу Сергія Бубки» Олександр Олексійович Білязе.
Важко переоцінити внесок Олександра Олексійовича у розвиток вітчизняного олімпійського руху та легкої атлетики зокрема. Усе його життя – нескінченна відданість спорту, завдяки якій легка атлетика Донецької області має славні традиції та талановитих спортсменів, імена яких відомі далеко за межами регіону.
Управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації та вся спортивна громадськість Донеччини висловлюють співчуття рідним і близьким Олександра Олексійовича. Його високий професіоналізм та енергійність назавжди залишаться в серцях і будуть прикладом для людей, які знали його.
Прощання з видатним спортивним діячем пройде 14 серпня, поховають Білязе в Києві на Байковому кладовищі.
Біографічна довідка
Народився 14 січня 1927 р. у селі Малоігнатівка Волноваського району Донецької області.
Розпочав свою трудову діяльність в 1945 р. вчителем фізичної культури в середній школі. У 1950 р. закінчив Ворошиловградський технікум фізичної культури і спорту та пішов працювати тренером з легкої атлетики в дитячо-юнацьку спортивну школу відділу освіти України.
У 1956 р. Білязе запропонували працювати старшим тренером з легкої атлетики і тренером збірної команди області в товаристві «Шахтар». За період трудової діяльності на посаді тренера він підготував низку провідних легкоатлетів, 32 з яких стали майстрами спорту. Більш 30 разів його вихованці ставали чемпіонами і призерами УРСР і СРСР. За високі показники в роботі, вагомий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Донбасі в 1965 р. йому було присвоєно звання «Заслужений тренер УРСР», а в 1971 р. Білязе був нагороджений орденом «Трудового Червоного прапора» і медаллю «За трудову доблесть».
З 1974 р. Олександр Олексійович був призначений на посаду заступника голови комітету з фізичної культури і спорту Донецької області, де координував розвиток олімпійських видів спорту і підготовку спортсменів високого рівня. На займаній посаді Білязе проявив високі професійні здібності: у цей час Донецька область, вперше за всі роки, вийшла на рівень провідних областей України і стала бронзовим призером Спартакіади Народів СРСР. У 1977 р. він був запрошений на посаду державного тренера з легкої атлетики. За особистий вагомий внесок у підготовку спортсменів до участі в ХХІІ Олімпійських Іграх у 1981 р. Білязе було присвоєно звання «Заслужений тренер СРСР» та почесне звання «Заслужений працівник культури УРСР».
З 1991 р. Білязе вийшов на пенсію і з того моменту до 1 січня 2002 р. працював віцепрезидентом «Спортивного клубу Сергія Бубки». За його безпосередньої участі при клубі була створена спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з легкої атлетики – одна з найкращих шкіл в Україні. Також Білязе довгий час був спортивним директором міжнародного турніру найсильніших у світі спортсменів зі стрибків з жердиною «Зірки жердини» у місті Донецьк.