Наш «абсолютний монстр» Олексій Бичков поділився своїм рецептом світового рекорду

20 листопада Донеччина квітами і обіймами зустріла своїх героїв спорту, які підняли світові рекорди і вибороли медалі на чемпіонаті світу з пауерліфтингу (13-18 листопада, Плзень, Чехія). На залізничному вокзалі Краматорська урочисто зустріли багаторазового чемпіона і рекордсмена світу Олексія Бичкова.

Відповідальні особи обласної державної адміністрації і міської ради, рідні та друзі, колеги і юні спортсмени, журналісти привітали нашого «абсолютного монстра», як у захваті іменують його англомовні фахівці цього виду спорту, із гросмейстерською перемогою. Заслужений майстер спорту розповів про здійснення своєї мрії, поділився своїм рецептом світового рекорду та подальшими планами. Також його блискучий виступ у Чехії прокоментували офіційні особи.

«Я став не просто чемпіоном світу зі світовим рекордом, а й виграв усе «золото»: в присіданнях, жимі лежачи, становій тязі і, звісно, у сумі. У мене була давня мрія - забрати усе «золото» змагань, і ось нарешті зорі зійшлись, і я її здійснив. Це мені вдалося вперше, - розповідає на пероні заслужений майстер спорту Олексій Бичков, багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу. - На етапі підготовки до змагань були тренування по дві-чотири години, по п’ять днів на тиджень. Я важко пережив невдачу на Всесвітніх іграх, де отримав нульову оцінку. Не варто нарікати на суддів - напевне, я припустився помилок. Вночі не міг заснути, все міркував, як таке могло трапитись. І ось на чемпіонаті світу я виконав всі вправи впевнено, із запасом. Зрозуміло, що одноосібно встановити світовий рекорд неможливо. Дякую всім, хто причетний до цих перемог: моїм тренерам, Донецькій облдержадміністрації, Краматорській міській раді, Спортивному комітетові України, Міністерству спорту України. Також хочу подякувати особисто губернатору Жебрівському Павлу Івановичу, який всебічно розвиває спорт в області, і начальнику обласного управління спорту Мицику Володимиру Петровичу. Я почав займатися пауерліфтингом десь 15 років назад, а значних висот почав досягати завдяки дружині. Альона мене розуміє, надихає, всіляко підтримує і допомагає. Тепер буду готуватися до чемпіонату України, який буде в лютому, щоб пройти відбір на чемпіонати Європи та світу 2018-го року».    

«Я впевнена, що якийсь процент заслуги у цій перемозі Олексія Бичкова належить усьому Краматорську. Адже ми забезпечили умови для тренувань і придбали за рахунок міського бюджету необхідне обладнання та інвентар. Попередньо ми порадились безпосередньо зі спортсменом, аби придбати саме те, що йому потрібне, - говорить начальник комітету фізичної культури та спорту Краматорської міської ради Ганна Височина. - Ми придбали спеціальні тренажери, жим ногами до тони, дві гіперстензії, ряд гантельний до 50 кг. Ми старалися як могли, і на цьому не зупинимося, плануємо поповнити інвентар. Крім того, Бичков - стипендіат і преміант міської ради. До речі, заради Олексія ми внесли зміни до положення про стипендії кращим спортсменам від міської ради - вилучили із нього вікове обмеження. Раніше верхня планка дорівнювала 28 рокам, ми ії скасували. Із впевненістю скажу, що Олексій і надалі буде стипендіатом міської ради. Ми сподіваємось на його успіхи не тільки наступного року, але й хочеться вірити, що за чотири роки Всемірні ігри будуть нашими».  

«На цьому чемпіонаті світу Олексій мав довести всім і в першу чергу самому собі, що невдалий виступ на «Всесвітці» - то є прикра випадковість, - зауважує головний спеціаліст управління з питань фізичної культури і спорту Донецької облдержадміністрації, координатор із неолімпійських видів спорту Альона Бичкова, коментуючи виступ свого чоловіка. - Тоді перший підхід у присіданнях йому не зарахували, але протест не подавали, тому що є два підходи в запасі. У другому Олексій встав - судді натиснули три різні помилки. Коли трапляється таке - треба подавати протест, бо у них нема єдиної думки. І протест подали, але його не задовольнили. На третьому підході Олексію судді не дали відмашку, відповідно, він простояв хвилину і навіть не присідав. І пояснювати всі оці страннощі ніхто не став. Мабуть, судді вирішили, що він не зайняв стартове положення. Ось такий прикрий збіг обставин. Можливо, тоді Олексієві був потрібен саме такий досвід. Потрібно і падати, щоб навчитися вставати. Звісно, болячи падати з такої висоти. Одна справа - коле це нульова оцінка на чемпіонаті області, зовсім інша - на Всесвітніх іграх, які бувають раз на чотири роки. Це дуже жорсткий удар. Але якщо сила волі велика, то в боротьбі із самим собою можна перемогти. Я рада, що Олексію це вдалося. На цьому чемпіонаті світу двоє спортсменів Донецької області знаходились у однаковій ситуації, можна сказати, були друзями по нещастю. Екс-чемпіонка світу Антоніна Марченко з Дружківки цього року отримала нульові оцінки на двох стартах поспіль. І вона теж спромоглася перемогти себе, виступити добре і покращити власний рекорд. На результати у цьому виді впливають дуже багато факторів. Погоджуюсь з тим, що сказав Сашко Рубець: «Потрібно, щоб все склалось і щоб все зійшлось». Так, бинтують спортсмена заздалегідь, і поки асистенти на помості набирають на гриф сотні кілограмів, спортсмен очікує з перебинтованими колінами, і кров не поступає. Невеличка затримка - і все. Антоніна могла виступити краще, але перестояла в бинтах. Багато нюансів. Всяке буває. На цьому чемпіонаті не пощастило Олексію Рокочему з Лиману: він поїхав на чемпіонат із рецидивами травм, а ще й у першому підході на жимі штанга вагою 280 кг впала йому на грудну клітину. Всі перелякались, перевірили пульс. Слава Богу, не смертельно. Він повернувся на поміст і ще двічі пожав. І навіть став срібним призером у тязі. Молодець! Про досягнення усіх п’ятьох спортсменів Донеччини на цьому чемпіонаті світу я можу розповідати довго, але повірте, що виступ кожного заслуговує на велику повагу».