26 квітня – Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу

26 квітня 1986 року на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС відчули на собі Україна, білорусь, росія та більшість країн Європи. За кількістю потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік радянського союзу.

Чорнобильська трагедія стала найбільшою в історії людства техногенною катастрофою.

Найстрашніші наслідки сталися через приховування від громадськості інформації про катастрофу, ініційоване керівництвом країни. Після аварії населення не попереджали про небезпеку і не було надано жодних рекомендацій щодо найпростіших способів зменшення радіаційної загрози. Лише опівдні 27 квітня 1986 року було оголошено про «тимчасову евакуацію» мешканців Прип’яті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч.

Аварія призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах.

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був «наймолодший» і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії - боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. З них 52 тисячі квадратних кілометрів - сільськогосподарські землі.

10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

11 тон ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в «зоні відчуження», де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала.

У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію, у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року - підписання меморандуму між Україною та країнами «Великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

5 грудня 2000 року - Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим.

Над 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити «Укриття», у жовтні 2011 року на майданчику комплексу «Вектор» почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року завершили спорудження укриття над 4-м енергоблоком.

Чорнобильська АЕС під час окупації російськими військами.

24 лютого 2022 року під час повномасштабного вторгнення рф на територію України російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію та інші атомні об’єкти в Чорнобильській зоні відчуження.

На момент захоплення у сховищах відпрацьованого ядерного палива ВЯП-1 та ВЯП-2 у Чорнобильській зоні відчуження знаходилося понад 22 000 відпрацьованих паливних збірок. У разі руйнування під час артилерійських та ракетних ударів сховища ядерних відходів, радіаційний пил міг покрити території України, білорусі та ЄС.

З 24 лютого 2022 року у Чорнобильській зоні відчуження фіксувався підвищений радіаційний фон, внаслідок переміщення важкої бронетехніки та іншого транспорту, пожежі у зоні відчуження тощо. 24-25 лютого 2022 року радіаційний фон був перевищений до 7,6 разів.

Персонал станції, що заступив на зміну 23 лютого 2022 року, виявився заручником російських військових і змушений був залишатися на робочих місцях у 50 разів довше. 11 з них залишалися на станції до її деокупації. 20 березня вдалося провести ротацію персоналу, що був у окупації на майданчику ЧАЕС. Усього за день було вивезено 106 осіб. Разом з працівниками ЧАЕС було проведено евакуацію інших осіб, які знаходилися на території окупованої станції. На заміну евакуйованому персоналу ЧАЕС відправилося 46 добровольців-працівників станції для виконання службових обов’язків та для забезпечення функціонування підприємства.

169 військовослужбовців Національної гвардії України, які охороняли об’єкт, були взяті у полон.

31 березня 2022 року, близько 20:00, російські окупанти покинули територію Чорнобильської АЕС. Шляхи доступу на промисловий майданчик було взято під контроль персоналом станції.

02 квітня 2022, об 11:00, на проммайданчику Чорнобильської АЕС було піднято прапор України.

Офіційною датою деокупації ЧАЕС є 03 квітня 2022, коли командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України заявило про взяття під контроль ділянки державного кордону України з республікою білорусь.

05 квітня, на Чорнобильську АЕС прибули підрозділи Національної гвардії України, які взяли об’єкт під свою охорону.

Наслідки окупації в Чорнобильській зоні відчуження: практично кожне офісне та складське приміщення у будівлях підприємств зазнало значних пошкоджень, розбито чи повністю пограбовано; розграбовано і пошкоджено всю автомобільну та спеціалізовану техніку в автопарках підприємств; знищено унікальні наукові та промислові лабораторії, розтрощено комп’ютери та офісну техніку, лабораторне та вимірювальне обладнання; були зруйновані транспортні шляхи забезпечення функціонування станції; пошкоджено систему фізичного захисту периметра, що охороняється; погіршення радіаційної ситуації в зоні відчуження.

Серед персоналу ЧАЕС були працівники, які загинули захищаючи Україну:

1. Володимир Лєднєв, загинув 18 червня 2022 року.

2. Андрій Красилов, загинув 20 серпня 2022 року.

3. Юрій Віхарєв, загинув 24 вересня 2022 року.

4. Олег Міхневич, загинув 30 березня 2023 року.

Україна ніколи не забуде подвиг ліквідаторів і нікому не дозволить знехтувати ціною, яку Україна і світ заплатила за ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС.

За інформацією Донецької обласної державної адміністрації